Методологія

Для дискредитації або висміювання влади і проросійські, і російські канали використовують зневажливі слова, у такий спосіб знижуючи серйозність сприйняття політиків та створюючи негативний образ України: « клоун», « наркоман», « маріонетка», « пішак», « боягуз» тощо. 

Найбільшу кількість кейсів дискредитації ми знайшли про президента України Володимира Зеленського. Також можна помітити фейки про інших осіб: міністра закордонних справ Дмитра Кулебу, міністра оборони Олексія Резнікова, Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, мера Києва Віталія Кличка, секретаря РНБО Олексія Данілова, експосла України в Німеччині Андрія Мельника. Іноді автори каналів не вказують конкретних осіб, а дискредитують владу загалом, називаючи її « київським режимом клоунів та наркоманів».

На початку повномасштабного вторгнення рф популярним виявився фейк про втечу Володимира Зеленського з Києва. У російських та проросійських каналах писали, немовби президент евакуювався до Львова або взагалі до Польщі. Після лютого-березня 2022 року пропагандисти змістили акцент із евакуації Зеленського на те, що він «боїться покинути свій бункер» та записує майже всі відеозвернення за допомогою комп’ютерної графіки. Навіть у жовтні 2022 року, коли вже було достатньо доказів перебування президента в столиці, поширювали фейки про використання хромакею під час президентських виступів.

Також у дописах постійно намагаються представити заяви української влади про перебіг російсько-української війни, європейський та євроатлантичний курс розвитку України неадекватними, а будь-які спроби захищати національні інтереси України — марними.

Крім того, у каналах стверджували, що всередині владної верхівки України існує серйозний конфлікт: між Зеленським та Залужним, між Зеленським та Кличко, між різними представниками Офісу президента тощо. Із цього автори роблять висновок, що українська політика нагадує «банку з павуками».

Ми також фіксували спроби протиставити представників влади українському народу: мовляв, поки народ страждає від наслідків війни, можновладці збагачуються та нехують життям і цивільних, і військових, які є для них всього лише «розхідним матеріалом».

Незважаючи на схожі меседжи, існує кілька відмінностей між російськими та проросійськими каналами. По-перше, деякі анонімні проросійські канали ( «Резидент», «Легитимный») вдають, ніби мають доступ до інсайдерської інформації про представників української влади. Тому вони не просто дискредитують владу, але й стверджують, що мають достовірні підстави для її критики. По-друге, відрізняється емоційність дописів: якщо автор телеграм-каналу мав особистий конфлікт із українською владою, як-от Анатолій Шарій, який намагався створити проросійську партію в Україні, то, ймовірно, пости в такому каналі будуть більш емоційно забарвленими.

При описі дій або висловів представників української влади в каналах переважають негативні емоції: ненависть, презирство до українських політиків, їхнє висміювання, зла сатира.

Дискредитація політиків перетинається з поширенням фейків про контроль Заходу над Україною (наратив №12) та нацистську ідеологію (наратив №1): в каналах українську владу нерідко називають маріонетками Заходу або прибічниками нацизму.

Маніпулятивні заяви про тотальне розкрадання гуманітарної допомоги, її підробку та продаж у магазинах поширювалися у проросійських та російських медіа на початку повномасштабного вторгнення. 

Найбільш масового поширення набули випадки «продажу гуманітарки» у супермаркетах. У телеграм-каналах писали, що «гуманітарні» польські консерви продавали в Одесі, Харкові, Краматорську, іноді навіть прострочені. Як правило, продукція реалізовувалась в мережі «АТБ».

Якщо гуманітарку не знаходили на полицях магазинів, то вона осідала на складах Західній Україні, зокрема у Львові, а потім начебто перепродавалася в інтернеті. Місцеві волонтери нібито заробляли мільйони, поки їх «покривав» Офіс Президента. 

Тези про розкрадання допомоги поширюють із використанням слів негативної конотації, автори та користувачі телеграм-каналів висловлюють незадоволення гуманітарною ситуацією в Україні.

Російські та проросійські медіа використовували кейси із «розкраданням» гуманітарки як підґрунтя для поширення інших наративів. Зокрема телеграм-канал «ЗеРада» писав про масове незадоволення населення владою через ситуацію із гуманітарною допомогою. Також цей наратив перетинається з наративом про гуманітарну катастрофу в Україні (наратив №5) — гуманітарна ситуація в каналах прямо пов’язують із нібито масовим розкраданням допомоги.

Переважна більшість російських телеграм-каналів на початку березня заявляли, нібито Збройні Сили України навмисно підривають критичну інфраструктуру на території Донбасу, аби створити гуманітарну катастрофу. Проросійські канали залякували українців тим, що влада не проводить евакуацію населення, а в Україні назріває гуманітарна катастрофа.

Зокрема проросійські канали поширюють маніпуляції, нібито Україну чекає хаос. Також ми виявили кейси із заявами про те, що чим довше триватиме війна, тим більше буде біженців. Унаслідок цього в Україні настане економічна й гуманітарна криза.

Крім того, російські канали пишуть, що саме вище керівництво України спровокувало гуманітарну кризу. У повідомленнях додають, що прийде росія й нібито «все виправить». Ці меседжи поширювали одразу декілька російських телеграм-каналів. Ми помітили, що дезінформація про гуманітарну кризу поширюється хвилями. Тільки-но російські канали поширювали повідомлення про гуманітарну «катастрофу», схожу інформацію одразу публікувала проросійські канали.

Також у публікаціях проросійських телеграм-каналів йдеться про те, що допомогти подолати гуманітарну «катастрофу» можуть сторонні країни. До прикладу, проросійський телеграм-канал «ЗеРада» в повідомленні звертається до народних депутатів України із закликом, що Україна має попросити допомоги в Червоного Хреста. Нібито Україну від гуманітарної катастрофи може врятувати лише організація Червоного Хреста.

Також проросійські телеграм-канали у квітні 2022 року залякували українців голодом. Мовляв, вище керівництво України продасть врожай 2022 року, це спричинить гуманітарну катастрофу в Україні восени-взимку 2022 року, а наступного року — голод. Крім того, проросійські канали заявляють, нібито в Україні близька до «катастрофи» криза в системі охорони здоров’я. Однак у таких повідомленнях немає жодного посилання на джерела інформації.

Найактивніше проросійські телеграм-канали поширювали дезінформацію у перші місяці широкомасштабного вторгнення. Тоді як російські канали активніше публікують фейкові новини щомісяця. Російські канали часто роблять інформаційні вкиди після злочинів рф, до прикладу, після російського обстрілу в жовтні 2022 року, вони поширили декілька відео нібито «масової паніки» серед українців.

Абсолютну більшість кейсів у цьому наративі поширювали з негативною конотацією. Негатив, звісно, був спрямований проти представників української держави.

Гуманітарну катастрофу пов’язують із наративами №4 і 6 (розкрадання гуманітарної допомоги та відбудова українських міст росією) — за словами фейкометів, росія прагне «врятувати» українців вд катастрофи, а будь-які дії української влади, навпаки, заважають цьому.

Від початку березня російські канали писали, нібито в містах під російською окупацією поступово налагоджується життя. На відміну від російських каналів, проросійські телеграм-канали почали поширювати фейки про відбудову українських окупованих міст дещо пізніше, починаючи з липня.

Пропагандисти робили акцент на тому, що рф активно надає соціальну допомогу мирному населенню: роздає ліки, надає медичну допомогу, починає виплачувати пенсії. Також російські канали багато маніпулювали на темі того, що російська влада будує нову інфраструктуру. У публікаціях йшлося, начебто українська сторона «стирає з обличчя землі» свої ж міста, у той час як росія їх навпаки відбудовує. За словами пропагандистів, рф будує нові дороги, лікарні, дитячі садочки, школи тощо. Також російські телеграм-канали намагалися довести, що росія забезпечує українські міста своїм газом та забезпечує водопостачання на окуповані території.

Велику увагу приділяли зруйнованому Маріуполю. Телеграм-канали стверджували, що рф активно будує там нові мікрорайони, надає житло маріупольцям.

Аби прибільшити значення власних «досягнень», пропагандисти проводили аналогією з владою України, стверджуючи, що українці за всі ці роки нічого не будували, а лише «відмивали кошти».  

Новини про відбудову та налагодження життя кремлівські канали намагалися іноді прив’язати до певних подій. Наприклад, наприкінці серпня та на початку вересня перед початком навчального року пропагандисти поширювали більше повідомлень про будівництво нових шкіл на окупованих територіях. Мовляв, тепер діти мають змогу отримувати якісні знання в комфортних умовах. 

Ми помітили, що повідомлення про так звану відбудову України проросійські канали поширювали в значно меншій кількості, ніж російські канали. Часто проросійські канали робили репост повідомлень, що писали російські канали.  

Цей дезінформаційний наратив тісно переплітається з іншим — фейками про те, що українська влада та армія здійснює воєнні злочини в Україні. Тож більшість повідомлень мали різко негативну конотацію, аби викликати в аудиторію сильну емоційну реакцію.  

Повідомлення про нібито продаж зброї від західних партнерів поширювалися хвилями та зʼявлялися майже одночасно і в російських, і в проросійських каналах.

Перші публікації зʼявилися ще в лютому-березні, до початку масових фабрикацій так званих «доказів» перепродажів. Ще 28 лютого «RT на русском» з посиланням на міноборони рф вперше згадав, що зброя може потрапити на «чорний ринок». Однак тоді акцент був на тому, що це можливий наслідок роздачі зброї людям для захисту своїх територій, а не перепродаж постачань від західних партнерів. Вже у березні «СОЛОВЬЁВ» та «Zа (V)Побѣду» написали конкретно про західну зброю на «чорному ринку».

Наступну хвилю таких повідомлень ми зафіксували у квітні. 20 березня про перепродаж зброї, яку Україні надають партнери, на чорному ринку писав російський канал «Кремлевский шептун». А вже через кілька днів ці меседжі підхопили інші російські та проросійські канали, наприклад, «Политика Страны» та «Легитимный». Упродовж усіх наступних місяців російські та проросійські канали поширювали ці фейки синхронно, посилаючись на одні й ті ж джерела та «розслідування».

Серед проросійських каналів найбільше на цю тему писали «Легитимный», «Украина.ру» та «Резидент». «Украина.ру» здебільшого репостить дописи російських каналів або посилається на них як джерело інформації. «Легитимный» та «Резидент» додають більше деталей до таких повідомлень, називаючи нібито причетних до продажу зброї осіб, а також традиційно додають так звані «інсайти» від власних неназваних джерел у владі.

Серед російських каналів про продаж зброї найбільше писали «Сводки ополчения Новороссии», «СОЛОВЬЁВ» та «RT на русском». Ці канали писали про нібито «докази» продажу зброї, тоді як російські воєнкори та аналітики здебільшого не згадували жодних конкретних випадків, а писали про перепродаж зброї як доконаний факт.

Фейки про те, що українці перепродають зброю на «чорному ринку», мали радше нейтральну конотацію. Метою цього наративу було сформувати враження про Україну як ненадійного партнера, який не може забезпечити використання наданої допомоги та ресурсів за призначенням. А тому начебто не варто виділяти зброю чи іншу допомогу Україні.

Ці меседжи також використовували для того, аби дискредитувати українську владу (як корумповану та нездатну забезпечити дотримання зобов’язань) та військових (вказувалося, ніби оголошення про продаж зброї публікують якраз  військовослужбовці). 

Російські та проросійські телеграм-канали намагалися переконати, що після санкцій, введених проти росії за повномасштабне вторгнення в Україну, у країнах Європи та світу почалася «рекордна з часів Другої світової війни криза». Йдеться насамперед про підвищення цін на енергоресурси, а також падіння економічних показників. Дезінформатори вказують: причина цього всього — антиросійські санкції, запроваджені ЄС під лобіюванням Вашингтона. 

Ключова мета наративу — показати, що кризу спричинили дії саме Заходу, тому нести відповідальність за «необдумані санкції» мають ЄС і США. 

Ми зафіксували найбільше повідомлень про так звані «масові протести проти антиросійських санкцій» у європейських містах. Вказують, що європейці «не готові до жертв» — у вигляді цін на паливо та продукти чи холодних квартир — заради «київської влади та амбіцій Вашингтона». А тому вони виходять на вулиці, щоб виявити незгоду з діями своїх урядів. У телеграм-каналах повідомляли про масові протести проти санкцій у Берліні, Магдебурзі, Парижі, Римі, Неаполі, Празі, Единбурзі, Глазго та інших містах. 

Другий за масштабом піднаратив — повідомлення про величезну кількість великих та малих підприємств, які закриваються у Європі через ціни на енергоресурси. Крім залякування тим, що скоро на місці ЄС буде «промислова пустка», дезінформатори тиснуть на емоції читачів, розповідаючи історії про закриття окремих бізнесів, які пережили 4 століття, але не антиросійські санкції. 

Інший великий піднаратив — повідомлення про те, як цілі країни та їхнє населення тепер змушені економити. Періодично дезінформатори вкидали фейки, ніби європейці вже обирають між тим, щоб купити дітям їжу, чи оплатити рахунки за опалення. І особливо раділи новинам про те, як у Польщі економлять на освітленні вулиць.

У російських телеграм-каналах незмінно повторюють один меседж: санкції куди більше шкодять ЄС, аніж росії. Тут російська пропаганда застосовує один зі своїх ключових методів: намагається посіяти недовіру населення європейських країн як до своїх урядів, так і до центру прийняття рішень — Брюсселя. Пропагандисти постійно вказують на те, що Євросоюзу «чхати на власних громадян», тому він вдається до «самовбивчих санкцій», які ставлять простих європейців під загрозу тотальної бідності. Неодноразово згадується формулювання, ніби антиросійські санкції спрямовані «тільки проти пів мільярда громадян ЄС та мільйонів жителів решти Європи» чи «Захід вистрелив собі у ногу».

Крім цього, дезінформатори прагнуть сформувати уявлення, що європейці незадоволені тим, що їхні уряди допомагають Україні. Вони пишуть, що західні країни набагато більше думають про українців, аніж своїх громадян. Результат цього — енергетична криза, ріст інфляції, невдоволення населення і падіння рейтингів у політиків, які підтримують Україну.

Як бачимо, конотації наративу радше негативні, бо покликані викликати невдоволення у європейських громадян та створити фейкову видимість протестних настроїв на Заході. 

Цей наратив був не надто популярним на початку повномасштабного вторгнення, але чим довше триває війна, тим міцніше у російський порядок денний вкорінюється твердження, нібито Україна — «країна-терорист». Дезінформатори пишуть, що ЗСУ обстрілюють мирне населення на тимчасово окупованій території та в росії, тож з Україною не можна домовлятися. 

Російські телеграм-канали публікують подібну інформацію, використовуючи слова «бойовики», «бандерівці», «терористи», а у медіа Україну порівнюють з терористичною організацією «Аль-Каїда». Повідомлення про «обстріл цивільних» стосувалися не лише російських територій, ЗСУ також звинувачували в атаках на населення тимчасово окупованих територій, наголошуючи, що «їм навіть своїх людей не шкода».

Цей наратив популярний серед російських новинних телеграм-каналів, проте у проросійських телеграм-каналах ми зафіксували значно менше згадок цієї тези. Розповіді про «обстріли цивільних та терор ЗСУ» мали на меті загітувати населення боротися проти України.  

Найчастіше проросійські канали публікують новини про обстріли, не вказуючи, хто за ним стоїть. Так, вони пишуть «обстріляли», «був приліт» тощо. Однак кілька проросійських телеграм-каналів поширювали неправдиву інформацію про обстріл мирного населення, посилаючись на міноборони рф. Під час оборони міста Буча 28 лютого вони звинуватили у смертях цивільних не росію, а ЗСУ. 

Окрім цього, проросійські телеграм-канали писали, що Зеленський готовий на все, щоб утримати крісло, тому він віддає накази обстрілювати житлові будинки. У такий спосіб медіа намагались посіяти страх, паніку та зменшити рівень довіри до влади. 

Російські та проросійські телеграм-канали поширювали інформацію майже синхронно, часто канали посилалися одне на одного. 

«Тероризм України» очікувано сприймався в телеграм-каналах із негативною конотацією. Повідомлення про «теракти» України супроводжувалися обуренням, проявами ненависті з боку аудиторії каналів.

Цей наратив, з одного боку, пов’язаний із наративом №10 «росія не здійснює воєнні злочини в Україні», оскільки в ньому йдеться про нібито воєнні злочини України, а з іншого — з наративом №1 «Нацизм в Україні», оскільки тероризм та нацизм для російських каналів є синонімом політичного режиму в Україні. Крім того, у контексті тероризму в постах встигають й займатися дискредитацією представників влади України (наратив №3).

Переважна більшість фейків стосується наймасовіших та найвідоміших злочинів рф, які вона вчинила в період із 24 лютого 2022 року: бомбардування пологового будинку та драматичного театру в Маріуполі (березень), різанина в Бучі та обстріл залізничного вокзалу в Краматорську (квітень), обстріл торгового центру в Кременчуці (червень), обстріл центру Вінниці та вбивство військовополонених в Оленівці (липень), масові вбивства в Ізюмі (вересень) тощо. Також у каналах регулярно звинувачують Україну в жахливому ставленні до військовополонених та обстрілах цивільних об’єктів як на підконтрольних Україні територіях, так і на тимчасово окупованих.

Фейки, пов’язані з найвідомішими злочинами, поширюються хвилями: після перших повідомлень про загиблих або руйнування цивільних об’єктів у російських та проросійських майже одночасно з’являється дезінформація. Канали також часто посилаються один на одного.

Для виправдання російських злочинів у каналах висувають різні версії: або Україна сама вчинила злочин і тепер хоче звинуватити у ньому росію, або ж злочину взагалі не було, а Україна лише прагне влаштувати постановку. Мета «українських провокацій» —  демонізувати рф, змусити Захід запровадити нові санкції та збільшити обсяги військової допомоги Україні.

Головним кейсом стало масове вбивство цивільних у Бучі. Для російських і проросійських джерел «Буча» стала синонімом спроб України фальсифікувати докази для звинувачення рф у воєнних злочинах. Наприклад, коли представники української влади розповіли у вересні про масові поховання в Ізюмі, пропагандисти назвали це «Бучою 2.0» або «ізюмською Бучою».

Деякі проросійські канали не повністю дублюють російські фейки, а намагаються заплутати аудиторію, представляючи різні версії подій та ігноруючи очевидну відповідальність рф за розв'язання війни. Так, 16 березня у каналі «Легитимный» переказали українську та російську версію вибуху в маріупольському театрі, а замість перевірки фактів автори порадили читачам не довіряти нікому в цій війні. Те саме трапилося 8 квітня з каналом «Шептун Украина Война»: у дописі навели позицію рф та україни щодо обстрілу залізничного вокзалу в Краматорську, але відмовилися від будь-яких висновків.

Емоційне забарвлення постів стосовно воєнних злочинів — негативне, сповнене ненависті та презирства як до української держави, так до українських громадян. Іноді автори телеграм-каналів відкрито насміхаються над заявами української влади про геноцид українців під час повномасштабного вторгнення.

Дезінформація про воєнні злочини перетинається з дезінформацією про тероризм (наратив №9) та нацизм (наратив №1) в Україні.

Російські та проросійські телеграм-канали почали просувати наратив про «нахабних» українських біженців із перших днів повномасштабного вторгнення, коли українці масово виїжджали до Європи в пошуках безпеки. Нібито українці по приїзду грабували магазини, займались вандалізмом та загалом вели себе агресивно. Натомість сама Європа та пересічні громадяни не готові приймати в себе біженців і намагаються вигнати їх із країни.  Наприклад, депортувати в Руанду.

Для підтвердження поганого ставлення до біженців пропагандисти поширювали відредаговані фото з фіктивними плакатами чи написами. Так, на магазинах у Празі нібито почали вішати таблички «Українцям вхід заборонено». Відповідну новину поширили російські телеграм-канали «Захар Прилепин», «Военкор Котенок Z», «Colonelcassad». Або ж служба таксі «Uber» у Відні відмовилася возити українців, а польські готелі скасували знижку для українців. 

Системно фіксувалась інформація про бійки за участю українців. Зокрема, у російських телеграм-каналах активно писали про те, що в Італії актрису Агнію Міщенко-Бродську, онуку російського поета, нібито жорстоко побили українські біженці. Пізніше почали з’являтись тези про те, що в Європі процвітає «чорний» бізнес із продажу українських біженців. Українці, що втекли, ризикують стати лабораторними піддослідними чи матеріалом для донорських органів. Зустрічаються також згадки про сексуальне рабство. 

Окрему категорію займають маніпуляції на національних суперечностях. Наприклад, нібито поляки додали до анкети на отримання карти PESEL для проживання в Польщі питання про ставлення до Степана Бандери і Волинської трагедії. Часто при описі конфліктів українців називають «бандерівцями» та «нацистами». Зустрічаються тези, нібито українські біженці разом із собою привезли нацизм у Європу, всюди малюють свастику, спалюють російські прапори та ображають росіян. 

Пости про українських біженців сповнені негативними емоціями по відношенню до людей, які шукають захисту в європейських країнах. І, навпаки, в телеграм-каналах позитивно ставляться до тих, хто добровільно чи навіть примусово переїхав з України до росії.

Наратив про біженців перетинається з історичними фейками (наратив №19), оскільки нерідко в контексті біженців згадують історію відносин України з росією чи країнами Європи. Також можна помітити зв’язок з наративом про нацизм — за словами пропагандистів, українців їдуть в Європу і вже там поширюють антилюдяну ідеологію.

Про залежність Києва від Заходу російські та проросійські телеграм-канали почали писати у перші дні вторгнення. Значно стимулювали просування наративу висловлювання путіна та російської еліти, які російські пропагандисти потім цитували, обговорювали та аналізували.  

На початку весни з'явилась теза про те, що США не планують допомагати Україні зброєю, а «український кейс» потрібен лише для санкційного та інформаційного впливу на росію. Саму ж Україну потім розділять за югославським сценарієм. Коли ж США почали активно надавати Україні зброю, риторика змінилась на «Захід накачує Україну зброєю для загострення конфлікту».  

Події в Україні називають « проксі-війною між НАТО та росією», Україну — «полігоном», українців —  «гарматним м’ясом» та «розхідним матеріалом». Нібито росія воює не з Україною, а із НАТО або ж «колективним Заходом», який навмисно спровокував її почати вторгнення. США звинувачуються у спонсоруванні «нацизму» та створенні «брудної бомби». 

У проросійських телеграм-каналах фіксуються згадки про те, що США підтримали або організували  «державний переворот» в Україні, тим самим відкривши для себе доступ до управління країною. Тобто «західні куратори» начебто керують Україною ще з 2014 року. 

Наратив про контроль Заходу над Україною сприймають із вкрай негативними емоціями в телеграм-каналах. Все, що стосується будь-якої форми західної підтримки України, моментально викликає обурення пропагандистів.  

Тотальний контроль над Україною, на думку авторів телеграм-каналів, прямо пов’язаним із поширенням нацизму в країні (наратив №1), створенням військово-біологічних лабораторій (наратив №14), процвітанням чорної трансплантології (наратив №13), невдалими реформами (наратив №16). Також залежність України від Заходу російська пропаганда використовує для виправдання агресії (наратив №2)

У телеграм-каналах з’являлося значно менше фейків про чорну трансплантологію в Україні, порівняно з іншими наративами. Водночас здебільшого неправдиві повідомлення поширювали паралельно як російські, так і проросійські канали. В обох випадках фейкомети використовували характерні слова на кшталт «чорна трансплантологія», «ринок людських органів», «зникнення дітей» тощо. 

Одним із піднаративів, які поширювали пропагандисти, було те, що в Україні нелегально продають органи бійців ЗСУ та переправляють їх в Європу. Згідно з іншим піднаративом, в Україні процвітає торгівля органами мирних жителів, зокрема дітей. Часто у фейкових повідомленнях згадували, що Захід масово проводить закупку людських органів з України.

В основному фейкомети зосереджували увагу на так званій чорній трансплантології саме у східних регіонах України. Пропагандистські канали стверджували, що незаконна торгівля органами там триває вже декілька років, починаючи з 2014-2015 років.

Основний російський телеграм-канал, які поширював дезінформацію на цю тему,  — це «Сводки ополчения Новороссии». Серед проросійських телеграм-каналів найбільше фейків про чорну трансплантологію поширював канал «Украина.ру».

Більшість повідомлень у рамках цього наративу мали різко негативну конотацію, тому що були спрямовані на те, аби викликати в аудиторії сильну емоційну реакцію, зокрема страх за свої життя та безпеку, а також недовіру до української влади. Фейки про чорну трансплантологію також використовували у поєднанні з наративом про біолабораторії в Україні. 

Попри те, що повідомлення про діяльність так званих «біолабораторій» російська пропаганда поширювала роками до моменту повномасштабного вторгнення в Україну, від 24 лютого кількість цих фейків збільшилася у рази. Наприклад, у березні російські та проросійські телеграм-канали публікували «новини» про військово-біологічні лабораторії США в Україні кожного дня. У квітні публікації також були ледь не щодня, крім 22 і 26 квітня.

Російські телеграм-канали писали про «американські військово-біологічні лабораторії» значно більше, ніж проросійські. Більшість проросійських каналів не поширювали заяв міноборони рф, путіна та інших представників російської влади про «секретні лабораторії», створення біологічної зброї в Україні та небезпеку від лабораторій для українців і світу, як це робили російські. Для того, щоб підтримувати цю тему в центрі уваги, деякі канали коментували кожен виступ чи заяву російських політиків на цю тему. 

Однак проросійські канали все ж не оминули цю тему. Абсолютним лідером є «Украина.ру» з 90 зафіксованих нами випадків фейкових повідомлень. Автори каналу публікують заяви російських чиновників та використовують ті самі «джерела» та «дослідження», що й російські канали. Інші проросійські канали досить обережно згадують цю тему та уникають посилань на російську владу, але підтримують цей наратив. Наприклад, «Легитимный» пише про те, що Захід використовує Україну як полігон для випробувань, і згадує про біологічну загрозу. Це повідомлення зʼявляється у липні, після кількох хвиль поширення «доказів» про небезпечні лабораторії в Україні.

Частина повідомлень у рамках цього наративу мала нейтральну конотацію, як от  заяви та псевдорозслідування російських відомств про фінансування США лабораторій в Україні. Інші фейки мали різко негативну конотацію: російські ресурси звинувачували українську владу в тому, що вони проводили експерименти над незахищеними верствами населення або ж примушували нелояльних громадян (наприклад, із проросійськими поглядами) брати участь у небезпечних дослідженнях.

Цей наратив тісно переплітається з іншим — месиджами про те, що Захід використовує Україну у своїх цілях. Наприклад, як полігон для випробувань біологічної зброї на людях. А також меседжах, спрямованих на дискредитацію української влади як такої, що порушує права громадян своєї країни і ставить їхні життя під загрозу. Частина повідомлень перетиналися із фейками про «чорну трансплантологію» в Україні.

Перші повідомлення, спрямовані на виправдання окупації росією Запорізької атомної електростанції, почали з’являтися на початку березня. Тоді проросійські телеграм-канали писали про «благі наміри». Мовляв, станції конструювалися в росії, і там же для них виробляють паливні збірки, то краще б і саму станцію контролювали російські фахівці. Але дуже швидко ця риторика змінилася на звинувачення української влади в тому, що вона використовує стратегічні підприємства, зокрема ЗАЕС, якими можна «шантажувати світ, використовуючи у грі проти росії».  

У російських та проросійських телеграм-каналах по-різному просували цей наратив. Російські ресурси робили акцент на тому, щоб дискредитувати міжнародні організації та регуляторів галузі, звинувачуючи їх у роботі на США чи інші західні країни, які начебто забороняють МАГАТЕ чи іншим установам визнати, що ЗАЕС обстрілює саме Україна. Крім цього, значну увагу приділяли західним ЗМІ: публікували «зізнання» західних журналістів у тому, що вони «брехали» про російські обстріли по Запорізькій АЕС на догоду редакційній політиці, чи іншим чином дискредитували медіа, що публікували докази присутності на ЗАЕС російської техніки.

У російських телеграм-каналах більшість повідомлень була про нібито обстріли ЗАЕС із боку України. І часто вказувалося, що їх здійснюють саме із західної чи «натівської» зброї, аби довести або пряму залученість третіх країн у війну в Україні, або те, що Захід схвалює «український тероризм». У жовтні навіть з’явилися повідомлення, що «спецназ ЗСУ за участі Великоританії» готують до захоплення ЗАЕС. 

У той час проросійські телеграм-канали теж повідомляли про нібито «обстріли ЗАЕС» українськими військовими та український «ядерний шантаж», про який заявляли російські посадовці. Але акцент у більшості публікацій робили на тому,  що росія «не має жодних причин» завдавати ударів по ЗАЕС — не обстрілювати ж їй саму себе. Тож проросійські ресурси фокусувалися на тому, аби довести, що теза про російські обстріли та провокації на ЗАЕС абсурдна та нелогічна. Натомість вкидали фейки, ніби в Україні вже беруться переконувати населення, що завдати удару по ЗАЕС таки доведеться. Або що українська влада може сама пошкодити ЗАЕС, щоб залякати українців — через емоції їх буде легше контролювати. 

Тож бачимо, що цей наратив перетинається із пропагандистським міфом росії про «контроль Заходу» над Україною: мовляв, з його мовчазної згоди чи прямої залученості здійснюються ці злочини. Цей наратив також спрямований на дискредитацію української влади. 

У  рамках цього наративу поширюють дезінформацію про перебіг реформ в Україні. Зокрема ми зафіксували фейки про освітню, медичну, антикорупційну, правоохоронну. земельну реформи. Найбільше кейсів зафіксовано про 3 реформи: освітню, медичну та антикорупційну. Також окремо в каналах згадували готовність України до майбутньої євроінтеграції. Відносно невелика кількість виявлених кейсів зумовлена тим, що на тлі повномасштабного вторгнення рф реформування України не так жваво обговорюють як в українському, так і в російському інфопросторах.

Згадуючи українську освіту, автори каналів висловлюють незадоволення тим, що з навчальних програм прибирають деяких російських авторів, а саму програму викладають українською замість російської. Крім того, за словами пропагандистів, мета нових навчальних програм — викривити історію, поширити «русофобію» та знизити рівень критичного мислення населення. 

У сфері охорони здоров’я в каналах вбачають «катастрофу»: українці через медичну реформу нібито були позбавлені можливості отримати якісне медичне обслуговування, на медичні заклади очікують чергові скорочення, а влада займається «непотрібними» ініціативами, як-от легалізацією медичного канабісу. Значні зусилля фейкоробів зосереджені на дискредитації Уляни Супрун, колишньої міністерки охорони здоров'я. І проросійські, і російські канали називають її головним винуватцем «невдалої» медичної реформи.

Антикорупційну реформу в каналах називають лише імітацією боротьби з корупцією, а Україну — однією з найбільш корумпованих країн світу. Ба більше, антикорупційні органи, що виникли завдяки реформі, вважають інструментами Заходу для контролю над Україною. Так, у каналах часто згадують НАБУ або САП як органи, повністю підконтрольні владі США. Таким чином, при поширенні фейків про реформи пропагандистські канали повторюють наратив про використання України Заходом у власних цілях.

Якщо дезінформацію про згадані реформи джерела поширювали не завжди синхронно, то фейки про євроінтеграційне майбутнє України проросійські та російські канали здебільшого поширювали в один і той самий період — червень 2022 року, коли стало відомо про надання Україні статусу кандидата на членство в ЄС. По-перше, у каналах стверджували, що Україна не готова до членства в ЄС за жодними критеріями. По-друге, виконання усіх рекомендацій ЄС начебто призведе до ліквідації «київського режиму», тож українська влада не збирається рухатися на шляху євроінтеграції.

Емоційне забарвлення дезінформаційних повідомлень у рамках цього наративу — вкрай негативне. Автори каналів висміюють українських реформаторів, принижують досягнення української держави, поширюють ненависть, неприязнь до прибічників реформ.

Наратив про дискредитацію український реформ тісно пов’язаний щонайменше ще з двома наративами. По-перше, наратив №12 про тотальний контроль Заходу над Україною — противники реформ вважають, що будь-які трансформації в Україні відбуваються за вказівкою «західних кураторів». По-друге, наратив №3 про дискредитацію представників влади — часто окремі українські чиновники стають для російської пропаганди символом провалу ліберальних реформ.

У рамках цього наративу стверджується, що експорт зерна з України спричиняє голод у самій країні. Водночас російські та проросійські ресурси просувають неправдиві твердження, що рф не причетна до світової кризи, не краде зерно з України та не нищить його у сховищах і на полях.

Ключові теми у рамках цього наративу дуже схожі як для російських, так і для проросійських каналів. Російські ресурси більш активно захищають свою владу, стверджують, що криза з продовольством почалася значно раніше, а повномасштабне вторгнення в Україну ніяк не впливає на ситуацію з зерном. Також російські канали применшують роль України на світовому ринку зерна.

Проросійські канали звинувачують українську владу в організації голоду через експорт зерна. Попри неодноразові запевнення влади у тому, що зерна вистачить для українців, проросійські телеграм-канали прогнозують «гуманітарну кризу» в країні. 

Як російські, так і проросійські канали просувають тезу, ніби Україна вивозить з країни зерно, чим і провокує голод, в обмін на зброю. Мовляв, зернова угода стала єдиним способом отримати зброю від Заходу — обміняти на українське продовольство.

Ще один поширений піднаратив — продовольство з України потрапляє не до бідних африканських країн, а в Європу. Мовляв, там його або перепродають, або використовують як корм для тварин.

Здебільшого дезінформаційні повідомлення у рамках цього наративу мають негативну конотацію: населення України залякують голодом, намагаючись викликати панічні та протестні настрої. Цей наратив почасти співзвучний з твердженнями, ніби Захід використовує Україну у своїх цілях, зокрема для того, щоб спровокувати світовий голод. І, безперечно, спрямований на те, щоб заперечувати російські воєнні злочини — викрадення продовольства з окупованих територій — в Україні. 

У рамках моніторингу російських та проросійських телеграм-каналів ми виявили, що найбільше фейків про незаконні референдуми поширювали саме кремлівські ЗМІ.

Зокрема, російські ЗМІ поширюють різні відео з чергою людей на виборчих дільницях на тимчасово окупованих територій, аби створити картинку масової підтримки окупаційної влади громадянами України.

Більше того, російські медіа подають неправдиві відсотки тих, хто «проголосував» на псевдореферендумах. У цьому випадку дезінформація поширюється хвилями. Якщо новину про результати псевдореферендумів опублікували у російському телеграм-каналі, через 10–15 хвилин цю ж інформацію поширює проросійське.

Також проросійські канали підіграють кремлівським наративам. У повідомленнях можна побачити заяви, що Україна нібито залякує мешканців анексованих територій, намагається всіляко «зірвати» псевдореферендуми або влаштувати «теракти». До того ж проросійські медіа посилаються не невідомі джерела.

Для підтвердження «легітимності» анексії територій України російські телеграм-канали використовують «іноземних спостерігачів». Спостерігачі прибувають на тимчасово окуповані території та заявляють, що рф не здійснює тиск на мешканців і псевдореферендуми проводять згідно з «міжнародними правилами». Такі ж заяви можна побачити і в проросійських телеграм-каналах. Ця дезінформація спрямована на те, щоб виправдати незаконні дії рф за кордоном. Також є публікації, де проросійські джерела виправдовують анексію територій як «повернення рф своїх історичних земель».

У телеграм-каналах російських військових кореспондентів або аналітиків фейки про псевдореферендуми трапляються менше. Найактивніше просувають пропаганду російські інформаційні канали ( «Донбасс решает», « РИА Новости», « Readovka») та проросійський «Украина ру».

У повідомленнях про об’єднання українців із росіянами майже завжди присутні вирази з позитивною конотацією для росіян (як-от «братський народ»), аудиторія каналів також позитивно реагує на новини про окупацію українських територій чи колабораціонізм українських громадян.

Фейки про прагнення українців приєднатися до росії підкріплюються наративами про історію України (наратив №19), зокрема про начебто історичну єдність росії та україни, та наративом про виправданість російської агресії (наратив №2). Останнім наративом росія намагається довести, що вона мала право на вторгнення заради «об’єднання українського та російського народів».

Найбільше фейків на історичну тематику поширювали саме кремлівські ЗМІ. Чимало наративів було пов’язано із тезою «українці та росіяни — братські народи». Цей штамп рф давно широко застосовує з метою захоплення незалежних держав та поневолення сусідніх народів.

Російські телеграм-канали звинувачують українців у нацизмі: мовляв, ті ведуть так звану «братовбивчу» війну, яку розв’язали ще 8 років тому. Подібні тези відтворювали і проросійські телеграм-канали. Зокрема канали « Open Ukraine 37#», « Легитимный» чи « Украина.ру» також часто використовували у своїх повідомленнях штамп «братські народи». 

Багато фейків стосувалося питання становлення України як держави. Пропагандисти поширювали хибні тези, немов «Україна — це колиска давньоруської державності» чи «історична частина росії». Часто кремлівські канали перекручували історію, апелюючи до того, що «Русь» та «росія» — це одна й та ж держава, яку населяє «руський народ» з бурятами, дагестанцями, чеченцями, татарами тощо.  

Крім цього, російські телеграм-канали маніпулюють на темі спільної історії України та Польщі, розповідаючи про «геноцид, влаштований українськими націоналістами на Волині». Ці повідомлення спрямовані на те, аби підірвати стратегічно важливе для України партнерство з Польщею, та вкотре повторити міфи про Україну як «нацистську державу». 

Фейкові повідомлення у рамках цього наративу поширювали радше з негативними конотаціями, аби посилити ностальгію людей за уявним «спільним минулим», у якому українцям жилося краще в одній країні з росіянами. Провину за закінчення цих часів покладають на українську владу, яка проголосила незалежність України та взяла курс на євроінтеграцію, знехтувавши інтересами Кремля. Цей наратив покликаний виправдати кілька інших російських міфів: про те, що Україна веде «братовбивчу війну» проти власного населення, а російська агресія проти України — виправдана